Введення-виведення символьних масивів

Введення рядків можна здійснювати різними способами, найбільш розповсюдженими з яких є:

• введення шляхом ініціювання при оголошенні символь­них масивів:

char st 15] = “Диск”; 
char st [  ] = “Диск”; 
char *pst = “Диск”;.

У цьому випадку двовимірні масиви можна ініціювати по-різ­ному, наприклад, у вигяді:
char str [5][20] = {“Петренко И. И. “Головко С. С. “, . . . ,}; 
char str [ ][20] = {“Петренко И. И. “, “Головко С. С. . . . ,}; 
char *pst[5] = {“Петренко И. И. “, “Головко С. С. “, . . . ,}; 
char *pst[ ] = {“Петренко И. И. “, “Головко С. С. “…….., };

• використання потокового введення сіn >>. Здійснюється у випадку, коли рядок не містить пропусків, тому що символ пропуску є роздільником введення даних, наприклад:

char st [5];  сіn >> st; 
char *pst;  сіn >> *pst; 
char str [5][20];  сіn >> str [i]; 
char *pst [5];  cin >> *(pst [i]);

• посимвольне введення за допомогою функції get( ), на­приклад:

get (st[i]);

• введення за допомогою функції cin.get:

  cin.get (str[i], size, endl);,

де size — кількість символів, що читаються;

• введення з використанням функції cin.getline:

  cin.getline (str[i], sizeof (str[i]-l));,
де sizeof() — функція визначення розміру рядка.

Виведення рядкових даних реалізується з використанням стандартного вихідного потоку cout:
cout << st;
cout.write(st, size); тощо.

Для потокового введення-виведення доцільно застосовувати функції setw(w),setprecision(d), cout.width(w) і cout.precision(d).

Введення-виведення символьних масивів можна здійснити за допомогою відповідних функцій заголовного файла stdio.h., наприклад:

• для введення рядків — gets(st); та scanf (% s,st);
• для виведення рядків — puts(st); і prin,tf(% s,st);.