програмування Основними частинами типової структури програми на С++ є такі:
- директиви препроцесорної обробки;
- опис зовнішніх змінних (вихідних даних і результатів) та функцій;
- функції програми;
- головна функція — програми main(), що має вигляд:
main()
{
опис змінних; виконавчі оператори;
}
У загальному випадку програма складається з декількох функцій, що не перетинаються (тобто «вкладення» однієї функції в іншу неприпустиме). Перед функціями і між ними можуть бути присутні оголошення об’єктів даних і оператори препроцесорної обробки. Функції користувача, які викликаються у головній функції main(), слід обов’язково описати до їх використання. Наведемо приклад запису фрагмента простої програми:
//..............фрагмент простой программы на С++
#include <iostream.h>
#include <соnio.h> //директивы препроцессора
const int n=20;
void main()
{
float mas[n]; //описание одномерного массива
//....................ввод элементов массива
for (int i=0; i < n; i++)
cin >> mas[i];
//........... выполнение преобразований
//.......вывод преобразованного массива
for(int i=0; i < n; i++)
cout << " " << mas[i] << " ";
getch (); // задержка результата на экране
}
Коментарі необхідні для пояснень призначення тих чи інших частин програми і їх текст завжди ігнорується компілятором. Мова С++ використовує два різновиди коментарів:
- // текст — однорядковий коментар, який починається з двох символів «/» («коса риска») і закінчується символом переходу на новий рядок;
- /* текст */ — багаторядковий коментар, що розташовується між символами-дужками «/*» і «*/».
Багаторядкові коментарі не можуть бути вкладеними один в одний, а однорядкові коментарі можна вкладати в багаторядкові коментарі. Багаторядкові коментарі доцільно застосовувати для тимчасового виключення блоків при налагодженні програми.
Наведемо кілька порад стосовно раціонального складання коментарів:
- коментарі повинні бути добре складеними реченнями, мати правильну пунктуацію та містити тільки потрібну для супроводу інформацію;
- пропуск — один з найбільш ефективних коментарів, що значно поліпшує розуміння програми;
- штрихові лінії коментаря або порожні рядки застосовуються для поділу функцій та інших логічно завершених фрагментів програм.
Слід зауважити, що всі наступні приклади програм посібника містять коментарі російською мовою. Це здійснено для збереження сумісності реалізацїі програм у середовищах, які не підтримують українську символіку.
Директива препроцесора #include<iostream.h> забезпечує підключення до програми засобів зв’язку зі стандартними потоками введення-виведення даних. Ці засоби знаходяться у заголовному файлі iostream.h, де і (input) — введення, о (output) виведення, stream — поток, h (head) — заголовок. Ураховуючи те, що середовище Borland C++ не забезпечує затримку результатів на екрані, у текстах програм посібника з цією метою використано стандартний потік введення сіn (бібліотека iostream.h), функцію введення getch() (бібліотека conio.h) тощо.
При створенні програми враховують такі основні вимоги:
- усі використані константи, змінні, функції та нестандартні типи повинні бути оголошеними (описаними) до їхнього першого використання, і ці оголошення можна розміщати в будь-якому місці програми;
- кожний оператор мови закінчується символом «;»;
- фігурні дужки (« { » та « } ») виділяють складений оператор і все, що подано між такими дужками, синтаксично сприймається як один оператор;
- вкладені блоки повинні мати відступ у 3-4 символи, при цьому блоки одного рівня вкладеності слід вирівняти за вертикаллю.