програмування Основні синтаксичні правила написання програм мовою С++ зводяться до:
- Великі та малі літери вважаються різними символами. Тому, наприклад, ідентифікатори DATABASE, DataBase, Database і database відносяться до різних змінних, константів або об’єктів. При запису ідентифікаторів можуть використовуватись латинські літери, цифри, символ підкреслення “_”. Ідентифікатор не може починатися з цифри і не може містити символи пробілів. Довжина ідентифікатора не обмежена, але для зручності читання програми треба прагнути використовувати короткі і осмислені ідентифікатори.
- Пробільні символи (пробіли, знаки табуляції, символ нового рядка, коментар) можуть розміщуватись у будь-якому місці тексту, але не всередині ідентифікатора.
- Коментарі в тексті заключаються у дужки виду /* текст коментаря */. Такі коментарі можуть вводитися в будь-якому місці тексту, зокрема всередині операторів, і займати будь-яку кількість рядків. Вкладені коментарі зазвичай не допускаються. Вважається, що коментар закінчився, як тільки у тексті зустрілися перші символи “*/”. Втім, в C++Builder можна забезпечити використання вкладених коментарів. Для цього потрібно включити опцію Nested Comments на сторінку Advanced Compiler вікна опцій проекту. Однак у стандарті С вкладені коментарі не допускаються, тому їх використання робить код непереносимим на інші платформи. Саме тому ця опція за замовчуванням вимкнена. Ще один спосіб введення коментаря – розміщення його після двох символів слеш “//”. Цей коментар повинен займати кінець рядка, в якому він введений, і не може переходити на наступний рядок. Будь-який текст у рядку, розміщений після символів “//” сприймається як коментар.
- Кожен рядок закінчується символом крапка з комою “;”. Небагато винятків із цього правила будуть обумовлені особливо.
- У рядку може розміщуватися кілька операторів. Проте з погляду простоти читання тексту не треба зловживати. Взагалі, треба писати програму так, щоб її було легко читати і вам, і сторонній людині, якій, можливо, доведеться її супроводжувати.